згінник —
Згі́нник: — посередник при продажу свиней [V] — той, що служить у торгівця свиньми [20]
Словник з творів Івана Франка
згінник —
-а, ч., діал. Гуртоправ.
Великий тлумачний словник сучасної мови
згінник —
ГУРТОПРА́В (погонич гурта; власник гурта; той, хто торгує гуртами худоби), ГУРТОПРА́ВЕЦЬ, ГУРТІВНИ́К, ЗГІ́ННИК розм., ЗГО́НЩИК розм. рідко. Вдарили з кулеметів по череді й гуртоправах (М.
Словник синонімів української мови
згінник —
ЗГІ́ННИК, а, ч., діал. Гуртоправ. Всі дороги, всі гірські стежки роїлися.. згінниками, що торгували худобою (Фр., VIII, 1952, 360).
Словник української мови в 11 томах