здеревілий

здереві́лий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до здеревіти.

|| у знач. прикм.

Значення в інших словниках

1. здеревілий — здереві́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. здеревілий — ЗДЕРЕВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до здереві́ти. Оля дивилася на Мотрю з розкритими устами, здеревіла з великого зачудовання, а може, зо страху (Вільде, На порозі, 1955, 23); // У знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах