здибатися

I зд`ибатисядив. здибатися.

II здиб`атися-аюся, -аєшся і здибуватися, -уюся, -уєшся, недок., здибатися, здибаюся, здибаєшся і діал. здиблюся, здиблешся, док.

Зустрічатися з ким-небудь, ідучи або прийшовши кудись.

|| перен. Зазнавати чого-небудь, переживати щось.

Значення в інших словниках

1. здибатися — зди́батися дієслово доконаного виду здиба́тися дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. здибатися — зди́батися зустрітися (м, ср, ст): Ходили ми всюди по місту, але з ним не здибалися (Авторка); В Стрийскім парку ми ся здибали з тобов, в моїм серці сі зашпортала любов (із пісні)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
3. здибатися — ЗДИ́БАТИСЯ див. здиба́тися. ЗДИБА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і ЗДИ́БУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок.,, ЗДИ́БАТИСЯ, зди́баюся, зди́баєшся і діал. здиблюся, зди́блешся, док. Зустрічатися з ким-небудь, ідучи або прийшовши кудись.  Словник української мови в 11 томах
4. здибатися — Здибатися, -баюся, -єшся сов. в. здибатися, -баюся, -єшся, гл. Встрѣчаться, встрѣтиться. Ой здибається сива голубонька та з сивими соколами. Лукаш. 143. Бігла Гандзя, бігла густими лозами, здибалася она з трома соколами. Чуб. V. 722.  Словник української мови Грінченка