Великий тлумачний словник сучасної мови

здивовання

здиво́вання

-я, с.

Те саме, що здивування.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. здивовання — здиво́вання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. здивовання — Здивування, подив, сил. зачудовання, д. здуміння, у фр. диво.  Словник синонімів Караванського
  3. здивовання — див. подив  Словник синонімів Вусика
  4. здивовання — ЗДИВУВА́ННЯ (почуття, стан людини, викликані сильним враженням від чогось незвичайного, дивного, незрозумілого), ПО́ДИВ, ЗДИВО́ВАННЯ, ЗЧУДУВА́ННЯ, ДИВУВА́ННЯ рідше, ЗАЧУДО́ВАННЯ (ЗАЧУДУВА́ННЯ) підсил., ДИВОВИ́ЖА розм., ЗДУМІ́ННЯ діал.  Словник синонімів української мови
  5. здивовання — ЗДИВО́ВАННЯ, я, с. Те саме, що здивува́ння. Сусанна унесла лампу і присунула страву. Чоловік не дивився на неї, ще скований здивованням і жахом (Коцюб., II, 1955, 368).  Словник української мови в 11 томах