Великий тлумачний словник сучасної мови

здивування

здивува́ння

-я, с.

Почуття, стан людини, дуже враженої чимось незвичайним, дивним, незрозумілим.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. здивування — (почуття, викликані чимсь незвичайним) подив, зчудування, розм. дивовижа, діал. здуміння.  Словник синонімів Полюги
  2. здивування — здивува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  3. здивування — див. подив  Словник синонімів Вусика
  4. здивування — ЗДИВУВА́ННЯ (почуття, стан людини, викликані сильним враженням від чогось незвичайного, дивного, незрозумілого), ПО́ДИВ, ЗДИВО́ВАННЯ, ЗЧУДУВА́ННЯ, ДИВУВА́ННЯ рідше, ЗАЧУДО́ВАННЯ (ЗАЧУДУВА́ННЯ) підсил., ДИВОВИ́ЖА розм., ЗДУМІ́ННЯ діал.  Словник синонімів української мови
  5. здивування — Здивува́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. здивування — ЗДИВУВА́ННЯ, я, с. Почуття, стан людини, дуже враженої чимось незвичайним, дивним, незрозумілим. Владко стояв перед нею, онімілий із здивування (Фр., VI, 1951, 283); Глянула [Марія] ліворуч і аж скрикнула від здивування.  Словник української мови в 11 томах