Великий тлумачний словник сучасної мови

здичавіло

здича́віло

Присл. до здичавілий 2), 3).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. здичавіло — здича́віло прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. здичавіло — ЗДИЧА́ВІЛО. Присл. до здича́вілий 2, 3. Кільканадцять днів здичавіло блукала [Христя] в степах, боячись натрапити на очі людини (Речм., Весн. грози, 1961, 69).  Словник української мови в 11 томах