здичавіло

ЗДИЧА́ВІЛО. Присл. до здича́вілий 2, 3.

Кільканадцять днів здичавіло блукала [Христя] в степах, боячись натрапити на очі людини (Речм., Весн. грози, 1961, 69).

Значення в інших словниках

1. здичавіло — здича́віло прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. здичавіло — Присл. до здичавілий 2), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови