здобуватися
здобува́тися
-аюся, -аєшся, недок., здобутися, -удуся, -удешся; мин. ч. здобувся, -булася, -булося; наказ. сп. здобудься; док.
1》 чого, розм. Діставати, набувати що-небудь.
2》 на що, діал. Спромагатися.
3》 тільки недок. Пас. до здобувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови