1. Великий тлумачний словник сучасної мови

здобуватися

здобува́тися

-аюся, -аєшся, недок., здобутися, -удуся, -удешся; мин. ч. здобувся, -булася, -булося; наказ. сп. здобудься; док.

1》 чого, розм. Діставати, набувати що-небудь.

2》 на що, діал. Спромагатися.

3》 тільки недок. Пас. до здобувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здобуватися — здобува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. здобуватися — ДІСТА́ТИ що, рідше кого, чого (стати власником чогось, мати можливість розпоряджатися кимсь, чимсь), ДОБУ́ТИ, ЗДОБУ́ТИ, РОЗДОБУ́ТИ, УЗЯ́ТИ (ВЗЯ́ТИ) рідше, ДОБУ́ТИСЯ чого, розм., ЗАПОПА́СТИ розм., ДОСТА́ТИ розм., ПРИХОПИ́ТИ розм., ПРИХВАТИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  3. здобуватися — ЗДОБУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗДОБУ́ТИСЯ, у́дуся, у́дешся; мин. ч. здобу́вся, була́ся, ло́ся; наказ. сп. здобу́дься; док. 1. чого, розм. Діставати, придбавати що-небудь. Не раз і не двічі здобудеться чумак лиха (Коцюб. Словник української мови в 11 томах