1. Великий тлумачний словник сучасної мови

здобувач

здобува́ч

-а, ч.

Той, хто що-небудь здобуває. Здобувач наукового ступеня.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здобувач — здобува́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. здобувач — ЗДОБУВА́Ч, а́, ч. 1. Той, хто домагається чогось, прагне здобути що-небудь. Місто палили здобувачі чернігівського столу і борці за стіл київський, палили половці (Д. Словник української мови у 20 томах