здобувати
здобува́ти
-аю, -аєш, недок., здобути, -уду, -удеш; мин. ч. здобув, -була, -було; наказ. сп. здобудь; док., перех.
1》 Діставати, розшукувати, знаходити кого-, що-небудь.
|| Заробляти, набувати працею.
|| Брати, завойовувати що-небудь, оволодівати чимось у бою, зі зброєю в руках.
|| Наполегливо досягати чого-небудь у впертій боротьбі, навчанні і т. ін.
|| перен. Діставати, мати що-небудь (урок, користь і т. ін.) як результат чогось. Здобувати науковий ступінь.
2》 Виймати, витягувати звідки-небудь.
3》 Виробляти, одержувати що-небудь. Здобувати вогонь.
4》 Видобувати, діставати з надр землі, з морських глибин.
5》 рідко. Одержувати (перев. листа).
6》 перен. Примушувати з'являтися, виникати; викликати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови