злучення

злу́чення

-я, с.

Дія за знач. злучити.

Значення в інших словниках

1. злучення — ЗЛУ́ЧЕННЯ, я, с. 1. заст., зах. Дія за знач. злучи́ти 1 і злучи́тися 1. – Ця мелодія – це вона. Це вона, ця жінка, яку я тут так несподівано зустрів, кохання до якої визначило злучення цієї музичної теми (В.  Словник української мови у 20 томах
2. злучення — Злу́чення, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. злучення — Злучення, -ня с. Соединеніе. Злучення України з Москвою. Левиц. І. (Правда, 1868, 448).  Словник української мови Грінченка