Великий тлумачний словник сучасної мови

змайструвати

змайструва́ти

-ую, -уєш, док., перех., розм.

Виготовити, зробити що-небудь своїми руками.

|| Приготувати якусь страву або напій.

|| перен. Нашвидку що-небудь скласти, написати тощо.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. змайструвати — змайструва́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. змайструвати — МАЙСТРУВА́ТИ (робити, виготовляти щось перев. ручним способом), СПОРУ́ДЖУВАТИ (СПОРУДЖА́ТИ) розм., СПОРЯДЖА́ТИ розм., ЛА́ГОДИТИ розм., ЛАДНА́ТИ розм. — Док.: змайструва́ти, споруди́ти, споряди́ти, зла́годити, зладна́ти, зла́дити розм.  Словник синонімів української мови
  3. змайструвати — ЗМАЙСТРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм. Виготовити, зробити що-небудь своїми руками. Я змайстрував собі славний, довгенький [ножик] (Вовчок, VI, 1956, 317); Ніхто в колгоспі краще за нього не змайструє саней (Донч.  Словник української мови в 11 томах
  4. змайструвати — Змайструва́ти, -ру́ю, -єш гл. Смастерить. Вже так змайструю, як самому собі. Г. Барв. 186. Чи ти вже, Ярино, змайструвала нам що небудь? Шевч. 246.  Словник української мови Грінченка