змарнований
змарно́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до змарнувати.
|| у знач. прикм.
|| змарновано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовизмарно́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до змарнувати.
|| у знач. прикм.
|| змарновано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови