змолоду

змо́лоду

рідко ізмолоду, присл.

З молодих років, з молодого віку.

|| У молоді роки; замолоду.

Значення в інших словниках

1. змолоду — змо́лоду прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. змолоду — пр., з молодих літ, з молодого віку; за молодих літ, замолоду.  Словник синонімів Караванського
3. змолоду — Хто вчиться змолоду, не зазнає на старість голоду. Хто отримає освіту в молоді роки, той заробить собі достаток на старість. Хто змолоду балує, той під старість старцює. Хто не працює і не доробиться достатку в молоді літа, той на старість живе у бідноті.  Приповідки або українсько-народня філософія
4. змолоду — Змо́лоду; присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. змолоду — ЗМО́ЛОДУ, рідко ІЗМО́ЛОДУ, присл. З молодих років, з молодого віку. Сього чоловіка всі поважали змолоду. Як парубкував, поведе чорними бровами — дівчата сохнуть і дуріють; а тепер, як пристарівся, моргне сивим усом — громада й примічає… (Вовчок, І...  Словник української мови в 11 томах
6. змолоду — Змолоду нар. Смолоду. Привикай до господарства змолоду, не будеш знать на старість голоду. Ном. № 10100. Старий з первого молоду був кришив. Харьк.  Словник української мови Грінченка