Великий тлумачний словник сучасної мови

знавецтво

знаве́цтво

-а, с., мист.

Володіння практичними знаннями, необхідними для визначення достовірності мистецького твору, його авторства, часу і місця створення.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. знавецтво — знаве́цтво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. знавецтво — ЗНАВЕ́ЦТВО, а, с., мист. Володіння практичними знаннями, необхідними для визначення достовірності мистецького твору, його авторства, часу і місця створення .  Словник української мови в 11 томах