знавецтво

знаве́цтво

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. знавецтво — -а, с., мист. Володіння практичними знаннями, необхідними для визначення достовірності мистецького твору, його авторства, часу і місця створення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. знавецтво — ЗНАВЕ́ЦТВО, а, с., мист. Володіння практичними знаннями, необхідними для визначення достовірності мистецького твору, його авторства, часу і місця створення .  Словник української мови в 11 томах