знавецтво

знаве́цтво

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знавецтво — -а, с., мист. Володіння практичними знаннями, необхідними для визначення достовірності мистецького твору, його авторства, часу і місця створення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. знавецтво — ЗНАВЕ́ЦТВО, а, с., мист. Володіння практичними знаннями, необхідними для визначення достовірності мистецького твору, його авторства, часу і місця створення . Словник української мови в 11 томах