1. Словник української мови в 11 томах

знавецтво

ЗНАВЕ́ЦТВО, а, с., мист. Володіння практичними знаннями, необхідними для визначення достовірності мистецького твору, його авторства, часу і місця створення .

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знавецтво — знаве́цтво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. знавецтво — -а, с., мист. Володіння практичними знаннями, необхідними для визначення достовірності мистецького твору, його авторства, часу і місця створення. Великий тлумачний словник сучасної мови