1. Орфографічний словник української мови

знавати

знава́ти

дієслово недоконаного виду

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знавати — див. знати Словник синонімів Вусика
  2. знавати — тільки мин. ч., недок., перех., розм., рідко. Те саме, що знати 3-6). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. знавати — ЗНАВА́ТИ, тільки мин. ч., недок., перех., розм., рідко. Те саме, що знати 3-6. [Писар:] А знали ви там титулярного совітника.. Кулябку? [Юрко:] Ні, не знавав! (Кроп., III, 1959, 95); «Причинний!... Словник української мови в 11 томах
  4. знавати — Знавати гл. Знавать, знать. У титаря, коли знавав. То козаки теє зачували, усі замовчали, бо в гріхав себе не знавали. Макс. (1834), 15. Словник української мови Грінченка