Великий тлумачний словник сучасної мови

знада

зна́да

-и, ж.

Те, що знаджує, захоплює, вабить до себе; принада, спокуса.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. знада — зна́да іменник жіночого роду принада, спокуса  Орфографічний словник української мови
  2. знада — див. ПРИНАДА, СПОКУСА.  Словник синонімів Караванського
  3. знада — СПОКУ́СА (те, що спокушає), ПРИНА́ДА, ЗВА́БА, ВА́БА, ЗНА́ДА, ПРИМА́НА, ПРИМА́НКА, ПРИВА́БА розм., ПОВА́БА (ПОВА́Б рідше) розм., ПОКУ́СА діал.  Словник синонімів української мови
  4. знада — ЗНА́ДА, и, ж. Те, що знаджує, захоплює, вабить до себе; принада, спокуса. [Овлур:] Клянуся богом і отсим мечем. Що.. жадні муки, ані жадні знади Мене не склонять до невіри й зради (Фр., IX, 1952, 236); Діти любили Нелю..  Словник української мови в 11 томах