знаджувати

зна́джувати

-ую, -уєш, недок., знадити, -джу, -диш, док., перех.

Викликати у кого-небудь захоплення, зачарування ким-, чим-небудь; зваблювати, спокушати.

|| Приваблювати, вабити до себе чим-небудь принадним, звабливим.

|| Перетягувати, переманювати до себе, обіцяючи що-небудь краще, вигідніше.

Значення в інших словниках

1. знаджувати — зна́джувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. знаджувати — Зваблювати, спокушати; (чим) приваблювати, принаджувати; (ворожих бійців) перетягати, переманювати.  Словник синонімів Караванського
3. знаджувати — див. прихиляти; спокушати  Словник синонімів Вусика
4. знаджувати — ВА́БИТИ (викликати в когось бажання бути десь, піти, поїхати кудись, робити щось тощо), ПРИВА́БЛЮВАТИ, ЗВА́БЛЮВАТИ, ЗАВА́БЛЮВАТИ рідше, НА́ДИТИ, ПРИНА́ДЖУВАТИ, ЗНА́ДЖУВАТИ, МАНИ́ТИ, ПРИМА́НЮВАТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ПРИТЯГА́ТИ, ПРИТЯ́ГУВАТИ, КЛИ́КАТИ...  Словник синонімів української мови
5. знаджувати — ЗНА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗНА́ДИТИ, джу, диш, док., перех. Викликати у кого-небудь захоплення, зачарування ким-, чим-небудь; зваблювати, спокушати. Дівоча знаджує краса Людей у всі часи (Бернс, Вибр., перекл.  Словник української мови в 11 томах