Великий тлумачний словник сучасної мови

знадливо

знадли́во

Присл. до знадливий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. знадливо — знадли́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. знадливо — ЗНАДЛИ́ВО. Присл. до знадли́вий. Русалка випливає і знадливо всміхається, радісно складаючи долоні (Л. Укр., III, 1952, 187).  Словник української мови в 11 томах