знадливо

ЗНАДЛИ́ВО. Присл. до знадли́вий.

Русалка випливає і знадливо всміхається, радісно складаючи долоні (Л. Укр., III, 1952, 187).

Значення в інших словниках

1. знадливо — знадли́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. знадливо — Присл. до знадливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови