Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
зневажник —
знева́жник іменник чоловічого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
зневажник —
ЗНЕВА́ЖНИК, а, ч., рідко. Той, хто зневажає кого-, що-небудь. [Кирпа:] Така честь батькові? [Трохим:] Не батькові, а лихому чоловікові, зневажникові, звірові.!.. (Кроп., IV, 1959, 217).
Словник української мови в 11 томах