1. Великий тлумачний словник сучасної мови

зневажник

знева́жник

-а, ч., рідко.

Той, хто зневажає кого-, що-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зневажник — знева́жник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. зневажник — ЗНЕВА́ЖНИК, а, ч., рідко. Той, хто зневажає кого-, що-небудь. [Кирпа:] Така честь батькові? [Трохим:] Не батькові, а лихому чоловікові, зневажникові, звірові.!.. (Кроп., IV, 1959, 217). Словник української мови в 11 томах