зневажник
знева́жник
іменник чоловічого роду, істота
рідко
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зневажник — -а, ч., рідко. Той, хто зневажає кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зневажник — ЗНЕВА́ЖНИК, а, ч., рідко. Той, хто зневажає кого-, що-небудь. [Кирпа:] Така честь батькові? [Трохим:] Не батькові, а лихому чоловікові, зневажникові, звірові.!.. (Кроп., IV, 1959, 217). Словник української мови в 11 томах