зневажник

знева́жник

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зневажник — -а, ч., рідко. Той, хто зневажає кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зневажник — ЗНЕВА́ЖНИК, а, ч., рідко. Той, хто зневажає кого-, що-небудь. [Кирпа:] Така честь батькові? [Трохим:] Не батькові, а лихому чоловікові, зневажникові, звірові.!.. (Кроп., IV, 1959, 217). Словник української мови в 11 томах