знедолений
знедо́лений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до знедолити.
2》 у знач. прикм. Позбавлений найнеобхіднішого, найдорожчого; бідний, нещасний.
|| у знач. ім. знедолений, -ного, ч.; знедолена, -ної, ж. Про нещасну, бідолашну людину.
Великий тлумачний словник сучасної української мови