знемогти

знемогти́

див. знемагати.

Значення в інших словниках

1. знемогти — знемогти́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. знемогти — ВИСНА́ЖУВАТИСЯ (зовсім утрачати сили, ставати безсилим, змарнілим від утоми, голоду, хвороби тощо), ЗНЕСИ́ЛЮВАТИСЯ, ЗНЕМАГА́ТИ, ЗНЕМАГА́ТИСЯ, ЗАМУ́ЧУВАТИСЯ, ЗМУ́ЧУВАТИСЯ, ВИСИХА́ТИ, ЗСИХА́ТИ, ВИМО́ТУВАТИСЯ, ХЛЯ́НУТИ, ХЛЯ́ТИ, ВИСИ́ЛЮВАТИСЯ рідше...  Словник синонімів української мови
3. знемогти — ЗНЕМОГТИ́ див. знемага́ти.  Словник української мови в 11 томах