зненавиджений
знена́виджений
-а, -е.
1》 рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до зненавидіти.
2》 у знач. прикм. Який викликає до себе зненависть, відразу, злобу; ненависний.
|| Який виражає зненависть, сповнений зненависті.
Великий тлумачний словник сучасної української мови