Великий тлумачний словник сучасної мови

знетямлений

знетя́млений

-а, -е, розм., рідко.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до знетямити.

2》 у знач. прикм. Який знетямився; нестямний.

|| Який виражає знетямлення.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. знетямлений — знетя́млений дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
  2. знетямлений — БЕЗТЯ́МНИЙ (який утратив самовладання, розуміння, який діє несвідомо, ніби втративши розум), НЕСТЯ́МНИЙ, БЕЗПА́М'ЯТНИЙ розм., ЗНЕТЯ́МЛЕНИЙ розм., СТЕ́РЯНИЙ розм., ЗДУРІ́ЛИЙ підсил. розм., ОДУРІ́ЛИЙ підсил. розм. Я йшов стривожений, безтямний, німий (І.  Словник синонімів української мови
  3. знетямлений — ЗНЕТЯ́МЛЕНИЙ, а, е, розм., рідко. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до знетя́мити. Дівчина, знетямлена несподіваним горем і болем, не пробує навіть боронитися (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 282). 2. у знач. прикм. Який знетямився; нестямний.  Словник української мови в 11 томах