зниділий

зни́ділий

-а, -е, розм.

Дієприкм. акт. мин. ч. до знидіти.

|| у знач. прикм.

|| Зів'ялий, чахлий (про рослини).

Значення в інших словниках

1. зниділий — зни́ділий дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. зниділий — див. слабий; худий  Словник синонімів Вусика
3. зниділий — ЗНИ́ДІЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до зни́діти; // У знач. прикм. Чоловік, худий і зниділий, але з природи кремезний та тривкий, копає ту нивку великою мотикою (Л. Укр., III, 1952, 124); // Зів’ялий, чахлий (про рослини).  Словник української мови в 11 томах
4. зниділий — Зниділий, -а, -е Зачахнувшій, исхудалый.  Словник української мови Грінченка