знищіти

знищі́ти

і рідше ізнищіти, -ію, -ієш, док., діал.

Зубожіти.

Значення в інших словниках

1. знищіти — знищі́ти дієслово доконаного виду зубожіти діал.  Орфографічний словник української мови
2. знищіти — ЗНИЩІ́ТИ і рідше ІЗНИЩІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., діал. Зубожіти. Як Василь збіднів, так і Онисько знищів (Мирний, І, 1949, 218); Ізнищіла, ізмарніла [удова], Кинула господу, Пішла в найми… (Шевч., І, 1951, 232).  Словник української мови в 11 томах
3. знищіти — Зни́щіти, -щію, -єш гл. Обѣднѣть, сдѣлаться нищимъ. Як Василь збіднів, так і Онисько знищів. Мир. ХРВ. 138.  Словник української мови Грінченка