зношений

зно́шений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до зносити.

2》 у знач. прикм. Який зносився, став непридатним для використання; старий, потріпаний (про одяг, взуття і т. ін.).

|| спец. Який став унаслідок тривалої роботи непридатним для подальшого використання; спрацьований (про інструмент, машини, устаткування і т. ін.).

3》 у знач. прикм., перен. Який виснажився, витратився (перев. про фізичну силу).

|| Який втратив свіжість, яскравість (про обличчя, колір шкіри і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. зношений — зно́шений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. зношений — див. драний; старий  Словник синонімів Вусика
3. зношений — ЗНО́ШЕНИЙ², а, е. Дієпр. пас. до зно́сити 1. На нивах, як те військо побите, темніють не зношені снопи (С. Васильченко); // зно́шено, безос. пред.. Його на руках зношено на візника і хвилин 10–20 вожено по улиці, щоб хворий бодай трохи вхопив був свіжого повітря (С. Єфремов).  Словник української мови у 20 томах
4. зношений — ВИ́СНАЖЕНИЙ (який виснажився, ослабів від утоми, недоїдання, хвороби тощо), ЗНЕСИ́ЛЕНИЙ, ЗМУ́ЧЕНИЙ, ОСЛА́БЛЕНИЙ, ОСЛА́БЛИЙ, ОСЛАБІ́ЛИЙ, ВИ́МУЧЕНИЙ, ЗАМУ́ЧЕНИЙ, АСТЕНІ́ЧНИЙ книжн.  Словник синонімів української мови
5. зношений — ЗНО́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до зноси́ти. На ногах, трохи завеликих для її дрібної постаті, мала [дівчина] шнуровані черевики, літні, так само добре вже зношені (Фр.  Словник української мови в 11 томах