знуджений
зну́джений
-а, -е, розм.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до знудити 1).
2》 у знач. прикм. Який знудився. Знуджене серце.
|| Який виражає нудьгу.
Великий тлумачний словник сучасної української мовизну́джений
-а, -е, розм.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до знудити 1).
2》 у знач. прикм. Який знудився. Знуджене серце.
|| Який виражає нудьгу.
Великий тлумачний словник сучасної української мови