знівечений

зні́вечений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до знівечити.

2》 у знач. прикм. Який знівечився, скалічів, зазнавши фізичних або моральних травм.

3》 у знач. прикм., перен. Який загинув, минув, зник безслідно.

Значення в інших словниках

1. знівечений — зні́вечений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. знівечений — див. зіпсований  Словник синонімів Вусика
3. знівечений — Зні́вечений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. знівечений — ЗНІ́ВЕЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до зні́вечити. Капелюх, черевики й усю одежу мусив узяти на борг, бо давня була так знівечена, що викинув її до каналу (Март.,Тв., 1954, 341); Ходить [Аркадій Павлович] по саду.  Словник української мови в 11 томах