Великий тлумачний словник сучасної мови

зозулька

зозу́лька

-и, ж.

1》 Зменш.-пестл. до зозуля.

2》 нар.-поет. Пестливе звертання до дівчини, жінки.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. зозулька — зозу́лька 1 іменник жіночого роду, істота птах зозу́лька 2 іменник жіночого роду, істота про жінку  Орфографічний словник української мови
  2. зозулька — див. дитина  Словник синонімів Вусика
  3. зозулька — Зозу́лька, -льки, -льці; -зу́льки, -льок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. зозулька — ЗОЗУ́ЛЬКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до зозу́ля. Зозулька.. закувала сива та маленька (Коцюб., II, 1955, 315); Скільки жити ще нашій любові, Кукувала зозулька мила, Шелестіли нам трави шовкові, Конюшина постіль стелила (Забашта, Пісня..  Словник української мови в 11 томах
  5. зозулька — Зозулька, -ки ж. 1) ум. отъ зозуля. 2) мн. раст. a) Viola tricolor L. ЗЮЗО. І. 169; б) Viola hirta. ЗЮЗО. І. 169; в) Orchis militaris L. ЗЮЗО. І. 130. см. зезюльки; г) — жовті. Cypripedium Calceolus L. ЗЮЗО. І. 120; д) — рябі. C. guttatum schwarz. ЗЮЗО.  Словник української мови Грінченка