Значення в інших словниках
-
зозульник —
зозу́льник іменник чоловічого роду, істота самець зозулі рідко
Орфографічний словник української мови
-
зозульник —
ЗОЗУ́ЛЬНИК² , у, ч. Те саме, що гри́цики. З лікувальною метою в народі використовують усю надземну частину зозульнику як кровоспинний засіб, при захворюванні печінки, нирок, сечового міхура, хворобах легень (з наук.-попул. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
зозульник —
ЗОЗУ́ЛЬНИК, а, ч., рідко. Те саме, що зо́зуль. Згадала я зозульників дурних.. Як кукувала я — за мною волочились, Тепер хоч би один на сміх… (Гл., І, 1951, 134).
Словник української мови в 11 томах