зозульник
ЗОЗУ́ЛЬНИК, а, ч., рідко. Те саме, що зо́зуль.
Згадала я зозульників дурних.. Як кукувала я — за мною волочились, Тепер хоч би один на сміх… (Гл., І, 1951, 134).
Словник української мови (СУМ-11)ЗОЗУ́ЛЬНИК, а, ч., рідко. Те саме, що зо́зуль.
Згадала я зозульників дурних.. Як кукувала я — за мною волочились, Тепер хоч би один на сміх… (Гл., І, 1951, 134).
Словник української мови (СУМ-11)