Великий тлумачний словник сучасної мови

золотопогонник

золотопого́нник

-а, ч., заст.

Презирлива назва офіцера царської армії.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. золотопогонник — золотопого́нник іменник чоловічого роду, істота іст., зневажл.  Орфографічний словник української мови
  2. золотопогонник — ЗОЛОТОПОГО́ННИК, а, ч., заст. Презирлива назва офіцера царської армії. Повстанці, оточивши Дьяконова, вже поблимкували на нього з неприхованою ненавистю, з гнівом, презирством. Без погонів на плечах, а в душі таки золотопогонником і зостався! (Гончар, II, 1959, 79).  Словник української мови в 11 томах