золотопогонник
золотопого́нник
-а, ч., заст.
Презирлива назва офіцера царської армії.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- золотопогонник — золотопого́нник іменник чоловічого роду, істота іст., зневажл. Орфографічний словник української мови
- золотопогонник — ЗОЛОТОПОГО́ННИК, а, ч., заст. Презирлива назва офіцера царської армії. Повстанці, оточивши Дьяконова, вже поблимкували на нього з неприхованою ненавистю, з гнівом, презирством. Без погонів на плечах, а в душі таки золотопогонником і зостався! (Гончар, II, 1959, 79). Словник української мови в 11 томах