1. Орфографічний словник української мови

золотопогонник

золотопого́нник

іменник чоловічого роду, істота

іст., зневажл.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. золотопогонник — -а, ч., заст. Презирлива назва офіцера царської армії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. золотопогонник — ЗОЛОТОПОГО́ННИК, а, ч., заст. Презирлива назва офіцера царської армії. Повстанці, оточивши Дьяконова, вже поблимкували на нього з неприхованою ненавистю, з гнівом, презирством. Без погонів на плечах, а в душі таки золотопогонником і зостався! (Гончар, II, 1959, 79). Словник української мови в 11 томах