Великий тлумачний словник сучасної мови

золотушний

золоту́шний

-а, -е, розм.

1》 Який хворіє на золотуху (у 1 знач.).

|| Викликаний, спричинений золотухою. Золотушні рубці.

2》 Кволий, чахлий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. золотушний — золоту́шний прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. золотушний — Золоту́шний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. золотушний — ЗОЛОТУ́ШНИЙ, а, е, розм. 1. Який хворіє на золотуху (у 1 знач.). Цілком несподівано мені довелось почути казку. Її розповіла золотушному хлопцеві мала дівчинка, забавляючи його близько мене (Ю. Янов., II, 1958, 99); // Викликаний, спричинений золотухою.  Словник української мови в 11 томах
  4. золотушний — Золотушний, -а, -е Золотушный.  Словник української мови Грінченка