Великий тлумачний словник сучасної мови

золотце

зо́лотце

-я, с.

Пестл. до золото 1).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. золотце — зо́лотце іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. золотце — ЗО́ЛОТЦЕ, я, с. Пестл. до зо́лото 1. — А ти, значить, золотце миєш? — запитав Цапигін. Прихована тривога майнула в Мамедових очах.— Нема золота, — хутко сказав він (Донч., II, 1956, 38). ◊ Срі́бне зо́лотце — про паскудну людину.  Словник української мови в 11 томах
  3. золотце — Золотце́, -ця́ с. 1) ум. отъ золото. 2) Шумиха. (Шишки з короваю) великі з золотцем. Алв. 35.  Словник української мови Грінченка