Великий тлумачний словник сучасної мови

золочення

золо́чення

-я, с.

Дія за знач. золотити.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. золочення — золо́чення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. золочення — Покриття предметів тонким шаром золота, найчастіше, електролітичне (гальванічне з.), навальцьовуванням або покриттям амальгамою золота з наступним випарюванням ртуті; застосовується з декоративною метою, для захисту від корозії та в електроніці.  Універсальний словник-енциклопедія
  3. золочення — Золо́чення, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. золочення — ЗОЛО́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. золоти́ти. Використовується [золото] для прикрас, монет, золочення металів, для захисту їх від ржавіння тощо (Курс заг. геол., 1947, 53); Українській архітектурі XVIII ст.  Словник української мови в 11 томах