золочення —
золо́чення іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
золочення —
-я, с. Дія за знач. золотити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
золочення —
Покриття предметів тонким шаром золота, найчастіше, електролітичне (гальванічне з.), навальцьовуванням або покриттям амальгамою золота з наступним випарюванням ртуті; застосовується з декоративною метою, для захисту від корозії та в електроніці.
Універсальний словник-енциклопедія
золочення —
ЗОЛО́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. золоти́ти. Використовується [золото] для прикрас, монет, золочення металів, для захисту їх від ржавіння тощо (Курс заг. геол., 1947, 53); Українській архітектурі XVIII ст.
Словник української мови в 11 томах