зомлілий
зомлі́лий
рідко зімлілий, -а, -е.
Дієприкм. акт. мин. ч. до зомліти, зімліти.
|| у знач. прикм.
|| у знач. ім. зомлілий, зімлілий, -лого, ч.; зомліла, зімліла, -лої, ж. Про непритомну людину.
Великий тлумачний словник сучасної української мови