зронений

зро́нений

-а, -е, поет.

Дієприкм. пас. мин. ч. до зронити.

Значення в інших словниках

1. зронений — зро́нений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. зронений — ЗРО́НЕНИЙ, а, е, поет. Дієпр. пас. мин. ч. до зрони́ти. Його вольове, гартоване чоло здригнулось, і всі побачили, як заблистіла зронена сльоза (Нар. тв. та етн.  Словник української мови в 11 томах