зрошувач

зро́шувач

-а, ч.

1》 Штучне або природне водоймище, яке зрошує ґрунт.

2》 Спеціальний пристрій, механізм, прилад, признач. для зрошування. Садовий зрошувач.

Значення в інших словниках

1. зрошувач — зро́шувач іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. зрошувач — ЗРО́ШУВАЧ, а, ч. 1. Штучне або природне водоймище, яке зрошує грунт. Магістральні і розподільні канали, тимчасові і постійні зрошувачі густою сіткою вкрили багато тисяч гектарів степів (Наука.., 5, 1961, 33). 2. Спеціальний пристрій, механізм, прилад, признач. для зрошування. Садовий зрошувач.  Словник української мови в 11 томах