зрошувач

зро́шувач

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. зрошувач — -а, ч. 1》 Штучне або природне водоймище, яке зрошує ґрунт. 2》 Спеціальний пристрій, механізм, прилад, признач. для зрошування. Садовий зрошувач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. зрошувач — ЗРО́ШУВАЧ, а, ч. 1. Штучне або природне водоймище, яке зрошує грунт. Магістральні і розподільні канали, тимчасові і постійні зрошувачі густою сіткою вкрили багато тисяч гектарів степів (Наука.., 5, 1961, 33). 2. Спеціальний пристрій, механізм, прилад, признач. для зрошування. Садовий зрошувач.  Словник української мови в 11 томах